Уже не так самотньо
Тимурові 22 роки. Він виїхав із Росії після того, як поліція сказала його випускному курсу: усіх відправлять на окупований схід України або в поліцію. Френкові Карсону 83, у 1980-х він підтримував людей зі СНІДом. Програма QARAVAN Rainbow Connections познайомила їх, щоб вони разом займалися англійською.
Учасник програми
Тимур, 22 роки
Як ви опинилися в Нью-Йорку?
Коли почалася війна, я навчався на п'ятому, останньому курсі фармацевтичного факультету на півдні Росії. А коли оголосили мобілізацію, до університету прийшли поліцейські й сказали, що після випуску ми або поїдемо відбудовувати Донбас [окупований схід України], або підемо в поліцію. Я п'ять років вивчав медицину, і раптом вибору не залишилося. Ішлося вже не лише про те, що я гей. У Росії всі втратили свободу. Я взяв гроші в банку, полетів до Мексики, 31 грудня 2022 року перетнув кордон, а через п'ять днів був у Нью-Йорку.
Що було найважче?
Самотність. Ніхто не підкаже, куди йти і навіть де купити їжу. А тут найважче — мовний бар'єр.
Звідки ви?
З Кабардино-Балкарії, це Північний Кавказ. Я курд, мої бабуся й дідусь приїхали з Ірану. У Росії сильний расизм, тому батьки навмисно не вчили мене курдської, щоб я говорив російською без акценту. Це не допомогло. Я виріс у мусульманській родині й завжди знав, що мені доведеться поїхати. Батьки досі чекають, що я одружуся, а розповісти про себе родичам я боюся.
Як ви дізналися про QARAVAN?
Випадково. Побачив колону [QARAVAN] на прайд-марші в Нью-Йорку і прийшов на новорічну вечірку. Жінка з команди розповіла мені про Rainbow Connections, де можна практикувати англійську. Так я познайомився з Френком, і тепер ми разом займаємося англійською. Коли буде більше вільного часу, хочу допомагати, чим зможу. Багато ЛГБТК+ людей з Росії тут намагаються якнайшвидше забути, звідки вони, бо бояться гомофобії навіть на Brighton Beach, у районі іммігрантів з колишнього СРСР. Нам потрібно бути помітнішими.
Волонтер
Френк Карсон, 83 роки
Як ви прийшли в Rainbow Connections?
Років десять тому через CBST, ЛГБТК+ синагогу на Мангеттені, я дізнався, що в Нью-Йорку є ЛГБТК+ люди з Росії та України, які мають тут мало знайомих і майже не знають англійської. Мені одразу захотілося їм допомогти: вони ЛГБТК+, а це дуже важлива частина мене самого. Коли зі мною зв'язалася людина з [QARAVAN], яка пам'ятала моє волонтерство в CBST, я одразу погодився.
Чим ви живете, крім волонтерства?
Я на пенсії, тож майже все моє життя — волонтерство. Я був професором у коледжі й досі вважаю себе педагогом. У 1989 році я пішов з університету, щоб повністю присвятити себе боротьбі зі СНІДом, і мені пощастило: мене взяли в GMHC, де я пропрацював останні 15 років кар'єри. Тричі на тиждень я займаюся з персональним тренером — молодим чоловіком з Казахстану.
Як роки епідемії СНІДу вплинули на ваше волонтерство?
Багато в чому. Я починав як бадді — людина, яка підтримує хворого. Я не хочу рахувати, скількох молодих чоловіків, яких я підтримував, не стало: тоді ще не було лікування. У 1980-х людям з ВІЛ часто не було з ким поговорити. Англійська тоді не була проблемою, але потреба була та сама: щоб тебе вислухали, щоб хтось міг сказати: «У мене немає ВІЛ, але я пережив щось схоже», — і людина відчула, що її чують. Це пряма паралель з Rainbow Connections. Ті з нас, хто став у ній волонтером, допомагають багатьом людям відчути, що вони вже не такі самотні.
Що б ви сказали тому, хто вагається, чи варто допомагати?
Уся річ у співчутті. Я не знав, що ви досі шукаєте волонтерів. Тепер знаю і розповім друзям. У мене дуже чуйні друзі.
Записано в Нью-Йорку в січні 2024 року. Відповіді Френка перекладено з англійської. Текст скорочено й відредаговано.
Rainbow Connections
Rainbow Connections знайомить ЛГБТК+ іммігрантів, які нещодавно приїхали, багато з яких шукають притулку, з підготовленими волонтерами: можна практикувати англійську, розбиратися, як влаштований Нью-Йорк, спілкуватися й отримувати просту емоційну підтримку. Програма продовжує парну підтримку, яку QARAVAN вів разом із CBST у 2015–2017 роках.